Перейти до основного вмісту

Анна Киба - Лоза надала спогади Мирослава Юрчука, котрі друкувалися у 1978 р. в Амстердамі.

Анна Киба - Лоза проживає у Микулинцях. Вона надала записки - спогади Мирослава Юрчука про свій рід, які друкувалися в Амстердамі у 1978 році.

Мама Анни Галина з роду Юрчуків, де в батьків було 12 дітей. Галина Йосипівна працювала вихователем у садочку. 

Серед дітей була найстарша сестра Марта - Наталія, 1901 - 1972 років. Вона належала до Чину Святого Василія Великого. Ця жіноча вітка Василіянського Чину гарно розвивалася за праведного митрополита Андрея Шептицького у Львові, Перемишлі, Яворові.

Пізніше с. Марта була настоятелькою монастиря у Підлютому в Карпатах. (Місцевість належала митрополиту Андрею.) Перебувала вона там до 1939 року Божого. З приходом більшовиків монастир зліквідували, а сестер розігнали.

Сестри у Львові потайки духовно підримували своїх людей, був серед них і єпископ українського підпілля владика Василій Величковський.

С. Марта вимушено повернулася у Микулинці.  Вона опікувалася із сестрою Галею своєю мамою і стареньким парохом о. Євгеном Каролем, який не хотів підписати перехід на православ"я й деякий час проживав у їхньому будинку. 

В будинку було два входи, один з належав о. Каролю. Був передпокій і покій. Монахиня с. Марта прислуговувала йому до Служби Божої, яку він таємно відправляв кожної днини. 

Ми стараємося зберегти пам"ять про о. Євгена Кароля, бо він довіряв Господу Богу і служив непомітно, як сам Христос.

Свідчення і фотографії зібрала п. Олександра Хом"юк.

Особливої уваги заслуговує напис з нагоди ювілею 50 річчя свячень 25. 04. 1911 - 25. 04. 1961 р. о. кан. Євгена Кароля.
На спомин:
"Ти, Боже, мені свідком, що ніяка річ не може потішити мене, ніяке сотворіння не в силі заспокоїти, як тілько Ти, Боже мій, котрого бажаю оглядати на віки вічні".
(Збережено мову оригіналу)
Роки життя о. Євген Кароля, народився 1885 року, а помер 1961 року Божого.



О. Фр. Шпіраґо, Католицький Народний Катехизм, переклав о. Ярослав Левицький з дозволу митрополита Андрея Шептицького, Львів, дня 4 вересня 1912. Виданий у друкарні ОО. Василіян, Жовква 1913 р. Б.



Популярні публікації

У нашій парафії засновано осередок молодіжного руху УМХ

У неділю, 30 серпня 2026 р. Б., велика родина молодіжного руху «Українська молодь – Христові» Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ поповнилася новим осередком. Десятеро молодих людей із парафії Пресвятої Трійці с-ща Микулинці склали присягу та стали уемхівцями. Святкування розпочалося з Молебню до Пресвятої Богородиці, який очолив духівник руху УМХ у Тернопільсько-Зборівській архиєпархії о. Володимир Наконечний у співслужінні з отцями-духівниками спільнот УМХ, які завітали на свято: о. Петро Мушинський , о. Іван Бойко. Після молитви відбулося освячення хусток, складання присяги на вірність Христові та прозвучали вітальні слова від представників різних осередків УМХ — молоді з Козови, Теребовлі та Дружби. Духівник Микулинецького осередку УМХ, о. декан Іван Зозуля , привітав усіх присутніх з історичною подією — заснування спільноти. Після святкової частини на всіх чекало смачне частування, а завершився захід веселими бансами та спільним радісним спілкуванням.

В храмі Пресвятої Трійці УГКЦ освятили нові ікони

Сьогодні в парафії Пресвятої Трійці ми освятили дві ікони. Перша ікона — на честь свв. мчч. Прова (частинка його мощей є в нашому храмі), Тараха і Андроніка. Вони прославили Христа Господа мученицькою смертю у 304 році та залишили свідчення своєї віри: «Християнин я!» Друга ікона зображає святого Кирила Турівського, блаженного священномученика Василія Величковського (частинка його мощей також є в нашому храмі) та святого мученика Йосафата Кунцевича — апостола з’єднання. Ікони написала та подарувала для храму наша парафіянка, пані Ірина Троян. Нехай Господь винагородить Вас, Вашу родину, дітей і онуків щедрими ласками на многії літа! 30.11 2025 р. Б. м-ко Микулинці. Свідчення Біблії про святих, Божих вибранців:  Один із старших промовив до мене: «Ці, одягнені в одежі білі, хто вони і звідки прийшли?» Я ж мовив до нього: «Владико мій, ти знаєш.» А він оповів мені: «Це ті, що прийшли від горя великого, і обмили одежі свої, і вибілили їх у крові Агнця. Тому вони перебувають перед пре...

Історичні відомості про Микулинці з книги «Шляхами Золотого Поділля», том 3

Степанія Абрагамовська-Грицко — дочка Степана Абрагамовського (1857–1916), відомого культурно-освітнього діяча Микулинеччини, організатора товариств «Січ», представника страхового товариства «Дністер» у Микулинцях та окрузі. Його шляхом пішла і донька Степанія, яка згодом виїхала до Америки й стала засновницею Союзу Українок. У книзі «Шляхами Золотого Поділля» , виданій у Філадельфії 1983 року (за редакцією Романа Миколаєвича, Пилипа Гайди, Марії Кінасевич, Осипа Кравченюка, Володимира Мацьківа, Богдана Остап’юка, Оксани Сосновської), знаходимо цінні історичні відомості про містечко Микулинці (див. сс. 301–313). У ній подано опис суспільно-політичного та релігійного життя, карту розташування містечка, а також згадки про дві греко-католицькі церкви — святого Миколая та Пресвятої Трійці. Особливо важливими є відомості про національне та парафіяльне життя: діяльність церковних братств, священників, а також мистецьке оформлення храмів. Розписи виконав художник Степан Томасевич, проповід...