Перейти до основного вмісту

Анна Киба - Лоза надала спогади Мирослава Юрчука, котрі друкувалися у 1978 р. в Амстердамі.

Анна Киба - Лоза проживає у Микулинцях. Вона надала записки - спогади Мирослава Юрчука про свій рід, які друкувалися в Амстердамі у 1978 році.

Мама Анни Галина з роду Юрчуків, де в батьків було 12 дітей. Галина Йосипівна працювала вихователем у садочку. 

Серед дітей була найстарша сестра Марта - Наталія, 1901 - 1972 років. Вона належала до Чину Святого Василія Великого. Ця жіноча вітка Василіянського Чину гарно розвивалася за праведного митрополита Андрея Шептицького у Львові, Перемишлі, Яворові.

Пізніше с. Марта була настоятелькою монастиря у Підлютому в Карпатах. (Місцевість належала митрополиту Андрею.) Перебувала вона там до 1939 року Божого. З приходом більшовиків монастир зліквідували, а сестер розігнали.

Сестри у Львові потайки духовно підримували своїх людей, був серед них і єпископ українського підпілля владика Василій Величковський.

С. Марта вимушено повернулася у Микулинці.  Вона опікувалася із сестрою Галею своєю мамою і стареньким парохом о. Євгеном Каролем, який не хотів підписати перехід на православ"я й деякий час проживав у їхньому будинку. 

В будинку було два входи, один з належав о. Каролю. Був передпокій і покій. Монахиня с. Марта прислуговувала йому до Служби Божої, яку він таємно відправляв кожної днини. 

Ми стараємося зберегти пам"ять про о. Євгена Кароля, бо він довіряв Господу Богу і служив непомітно, як сам Христос.

Свідчення і фотографії зібрала п. Олександра Хом"юк.

Особливої уваги заслуговує напис з нагоди ювілею 50 річчя свячень 25. 04. 1911 - 25. 04. 1961 р. о. кан. Євгена Кароля.
На спомин:
"Ти, Боже, мені свідком, що ніяка річ не може потішити мене, ніяке сотворіння не в силі заспокоїти, як тілько Ти, Боже мій, котрого бажаю оглядати на віки вічні".
(Збережено мову оригіналу)
Роки життя о. Євген Кароля, народився 1885 року, а помер 1961 року Божого.



О. Фр. Шпіраґо, Католицький Народний Катехизм, переклав о. Ярослав Левицький з дозволу митрополита Андрея Шептицького, Львів, дня 4 вересня 1912. Виданий у друкарні ОО. Василіян, Жовква 1913 р. Б.



Популярні публікації

Віднайденні мощі св. мч. Прова з IV століття

"Християнин я" - свідчення свв. мчч. Прова, Тараха і Андроніка, котрі загинули мученичою смертю у 304 році. 25 листопада 2024 року Божого в храмі Пресвятої Трійці УГКЦ смт. Микулинці віднайдені мощі святого мученика Прова, які були подаровані нашій громаді 04.VI.1936 р. з нагоди Архиєрейських відвідин. А через рік 04.07.1937 парафію візитував єпископ Никита Будка, блаженний священномученик УГКЦ - писав про це раніше, дивись за посиланням - https://mykulynugcc.blogspot.com/2024/10/blog-post_24.html?m=1 Після того, як буде виготовлена рака для мощів, вони будуть виставленні для загального вшанування. Свідчення святих IV століття є актуальним для християн XXI століття. Це віднайдення нам пригадує істину Слова Божого, котре говорить, що "пам'ять про праведника буде вічна". (Пор. Пс. 112, 6) Також у храмі є мощі блаженного свящнмч. Василія Величковського.  Життя святих мучеників Прова, Тараха і Андроніка - https://kyrios.org.ua/spirituality/svyato/6978-25-zhovtnja-sv...

"Повернена пам’ять" - історія Микулинецького деканату УГКЦ оперта на архівних документах парафії Пресвятої Трійці смт. Микулинці

12 липня 2025 року Божого у храмі Пресвятої Трійці смт. Микулинці було віднайдено парафіяльний архів, що стосується життя Української Греко-Католицької Церкви до 1946 року — періоду, коли УГКЦ була заборонена радянською владою. Символічна архівна знахідка 2 копійки 1946 р. Ці документи є безцінним джерелом історії: у них збережено відомості про парафії, священників, громади та духовне життя Микулинецького деканату. Вони свідчать про тяглість віри, жертовність душпастирів і активну участь мирян у житті Церкви і навіть в часах жорстоких переслідувань. Цей архів дає сучасним поколінням можливість: краще пізнати власне коріння, зміцнити духовну ідентичність, вшанувати пам’ять попередників, зберегти та передати спадщину наступним поколінням. Сьогодні, коли Церква відроджується та розвивається, ці документи стають основою для поглиблення історичної пам’яті, наукових досліджень та духовного оновлення. Ми стоїмо на плечах гігантів віри — і маємо обов’язок їх пам’ятати. Документ написаний ...

Свідчення про підпільного священника із Микулинець о. Василя Станимира

Майбутній священик, сповідник віри та новомученик Василь Станимир народився 18 січня 1912 року в містечку Микулинці, нині Теребовлянського району, в родині дрібного торговця. Початкову освіту здобув у родинному місті, а по її завершенні продовжив навчання в Тернопільській гімназії. Згодом почав студіювати богослів’я у Львівській духовній семінарії св.Духа, яку закінчив 1935 року. Після висвячення на священика призначений завідателем (парохом) церкви Успення Пречистої Діви Марії в селі Прошова, тодішнього Тернопільського повіту. До цієї парафії входили також села Смолянка та Скоморохи. Свою душпастирську діяльність о.Василь проводив під час складних історичних подій не лише для Української Греко-Католицької Церкви та західноукраїнських земель, але й особисто для себе. І вересня 1939 року вибухнула Друга світова війна. Гітлерівські Німеччина почала війну проти Польщі, а перед її початком уклала договір із Радянським Союзом, за яким новоспечені союзники поділили Польщу між собою на зони о...