Степанія Абрагамовська-Грицко — дочка Степана Абрагамовського (1857–1916), відомого культурно-освітнього діяча Микулинеччини, організатора товариств «Січ», представника страхового товариства «Дністер» у Микулинцях та окрузі. Його шляхом пішла і донька Степанія, яка згодом виїхала до Америки й стала засновницею Союзу Українок.
У книзі «Шляхами Золотого Поділля», виданій у Філадельфії 1983 року (за редакцією Романа Миколаєвича, Пилипа Гайди, Марії Кінасевич, Осипа Кравченюка, Володимира Мацьківа, Богдана Остап’юка, Оксани Сосновської), знаходимо цінні історичні відомості про містечко Микулинці (див. сс. 301–313). У ній подано опис суспільно-політичного та релігійного життя, карту розташування містечка, а також згадки про дві греко-католицькі церкви — святого Миколая та Пресвятої Трійці.
Особливо важливими є відомості про національне та парафіяльне життя: діяльність церковних братств, священників, а також мистецьке оформлення храмів. Розписи виконав художник Степан Томасевич, проповідальницю та іконостас пізніше створив Василь Кожушко, а нову муровану дзвіницю було збудовано коштом Константина Стебницького у 1927 році (за описом Ю. Славчука).
Надзвичайно цінним є також свідчення пані Степанії про душпастирський візит до Микулинецької парафії «князя всіх наших церков» — митрополита Андрея Шептицького. Ось як поетично вона передає цей спогад:
«Мій найраніший спогад з нашої церкви — це нетерпляче очікувана хвилина, яку заповідала мені мама — приїзд “князя всіх наших церков”. І я пам’ятаю, як з руками на грудях хилилася, щоб цілувати хрест, яким благословляв нас митрополит Андрей Шептицький. Моє одушевлення святом вінчалося подивом для маєстатичної постаті і святобливої бороди, як на іконах…» (там само, сс. 762–765, Нью–Йорк, 1980 р.)
