Місія та ідентичність нашої парафії

"ДОЛИНА, ДЕ СВІТИТЬ ЛЮБОВ"

Ця картина відображає нашу парафію як живу спільноту, яка:

1) є відкритою для всіх;

2) дбає про стосунки між людьми та з Богом;

3) євангелізує через свідчення життя;

4) піклується про кожного, нагадуючи, що любов є основою християнського життя. (св. Бернард з Клерво).

Це зображення храму є ілюстрацією нашої парафіяльної ідентичності: "Долина, де світить Любов" - місце, де Бог через Церкву освітлює благодаттю людські серця.

Віднайденні мощі св. мч. Прова з IV століття

"Християнин я" - свідчення свв. мчч. Прова, Тараха і Андроніка, котрі загинули мученичою смертю у 304 році. 25 листопада 2024 року Божого в храмі Пресвятої Трійці УГКЦ смт. Микулинці віднайдені мощі святого мученика Прова, які були подаровані нашій громаді 04.VI.1936 р. з нагоди Архиєрейських відвідин. А через рік 04.07.1937 парафію візитував єпископ Никита Будка, блаженний священномученик УГКЦ - писав про це раніше, дивись за посиланням - https://mykulynugcc.blogspot.com/2024/10/blog-post_24.html?m=1 Після того, як буде виготовлена рака для мощів, вони будуть виставленні для загального вшанування. Свідчення святих IV століття є актуальним для християн XXI століття. Це віднайдення нам пригадує істину Слова Божого, котре говорить, що "пам'ять про праведника буде вічна". (Пор. Пс. 112, 6) Також у храмі є мощі блаженного свящнмч. Василія Величковського. Життя святих мучеників Прова, Тараха і Андроніка - https://kyrios.org.ua/spirituality/svyato/6978-25-zhovtnja-sv...

"Повернена пам’ять" - історія Микулинецького деканату УГКЦ оперта на архівних документах парафії Пресвятої Трійці с-ще Микулинці

12 липня 2025 року Божого у храмі Пресвятої Трійці с-ще Микулинці було віднайдено парафіяльний архів, що стосується життя Української Греко-Католицької Церкви до 1946 року — періоду, коли УГКЦ була заборонена радянською владою. Символічна архівна знахідка 2 копійки 1946 р. Ці документи є безцінним джерелом історії: у них збережено відомості про парафії, священників, громади та духовне життя Микулинецького деканату. Вони свідчать про тяглість віри, жертовність душпастирів і активну участь мирян у житті Церкви і навіть в часах жорстоких переслідувань. Цей архів дає сучасним поколінням можливість: краще пізнати власне коріння, зміцнити духовну ідентичність, вшанувати пам’ять попередників, зберегти та передати спадщину наступним поколінням. Сьогодні, коли Церква відроджується та розвивається, ці документи стають основою для поглиблення історичної пам’яті, наукових досліджень та духовного оновлення. Ми стоїмо на плечах гігантів віри — і маємо обов’язок їх пам’ятати. Документ написаний ...

Свідчення про підпільного священника із Микулинець о. Василя Станимира

Майбутній священик, сповідник віри та новомученик Василь Станимир народився 18 січня 1912 року в містечку Микулинці, нині Теребовлянського району, в родині дрібного торговця. Початкову освіту здобув у родинному місті, а по її завершенні продовжив навчання в Тернопільській гімназії. Згодом почав студіювати богослів’я у Львівській духовній семінарії св.Духа, яку закінчив 1935 року. Після висвячення на священика призначений завідателем (парохом) церкви Успення Пречистої Діви Марії в селі Прошова, тодішнього Тернопільського повіту. До цієї парафії входили також села Смолянка та Скоморохи. Свою душпастирську діяльність о.Василь проводив під час складних історичних подій не лише для Української Греко-Католицької Церкви та західноукраїнських земель, але й особисто для себе. І вересня 1939 року вибухнула Друга світова війна. Гітлерівські Німеччина почала війну проти Польщі, а перед її початком уклала договір із Радянським Союзом, за яким новоспечені союзники поділили Польщу між собою на зони о...

Шукати в цьому блозі