Перейти до основного вмісту

Офіційні правила Великого посту в УГКЦ


Партикулярне право Кан. 115 (кан. 882 ККСЦ)

§ 1. Покутна практика посту, покаяння та стриманості, метою якої є надолуження за вчинені гріхи та осягнення більшої досконалості задля особистого освячення, – це найдавніша традиція Української Греко-Католицької Церкви.

§ 2. Усі вірні зобов’язані постити в такі періоди церковного року: Великий піст і Страсний тиждень; Петрівка; Успенський піст, або Спасівка; Різдвяний піст, або Пилипівка:

1) у перший день Великого посту і Страсну п’ятницю – суворий піст, тобто слід утримуватися від вживання м’ясних і молочних продуктів та яєць, а також страв, які містять ці продукти;

2) у перший тиждень Великого посту і впродовж усіх днів Страсного тижня потрібно утримуватися від споживання м’ясних продуктів і страв;

3) у понеділок, середу та п’ятницю інших тижнів Великого посту слід утриматися від споживання м’ясних продуктів і страв; у вівторок та четвер дозволено всі види їжі;


Стосовно звільнення від обов’язку посту потрібно дотримуватися таких положень:

- від будь-якого обов’язку посту звільняються: діти до 14 років та особи, яким виповнилося 60 років; важкохворі; вагітні; матері після пологів і ті, що годують груддю; ті, що подорожують (якщо час подорожі перевищує вісім годин); ті, що важко працюють; ті, що харчуються зі столу інших; убогі, котрі живуть з милостині;

- в окремих випадках звільняти від обов’язку постити може місцевий ієрарх, заохочуючи в цьому разі вірних до здійснення діл побожності та милосердя.

Популярні публікації

Віднайденні мощі св. мч. Прова з IV століття

"Християнин я" - свідчення свв. мчч. Прова, Тараха і Андроніка, котрі загинули мученичою смертю у 304 році. 25 листопада 2024 року Божого в храмі Пресвятої Трійці УГКЦ смт. Микулинці віднайдені мощі святого мученика Прова, які були подаровані нашій громаді 04.VI.1936 р. з нагоди Архиєрейських відвідин. А через рік 04.07.1937 парафію візитував єпископ Никита Будка, блаженний священномученик УГКЦ - писав про це раніше, дивись за посиланням - https://mykulynugcc.blogspot.com/2024/10/blog-post_24.html?m=1 Після того, як буде виготовлена рака для мощів, вони будуть виставленні для загального вшанування. Свідчення святих IV століття є актуальним для християн XXI століття. Це віднайдення нам пригадує істину Слова Божого, котре говорить, що "пам'ять про праведника буде вічна". (Пор. Пс. 112, 6) Також у храмі є мощі блаженного свящнмч. Василія Величковського.  Життя святих мучеників Прова, Тараха і Андроніка - https://kyrios.org.ua/spirituality/svyato/6978-25-zhovtnja-sv...

"Повернена пам’ять" - історія Микулинецького деканату УГКЦ оперта на архівних документах парафії Пресвятої Трійці смт. Микулинці

12 липня 2025 року Божого у храмі Пресвятої Трійці смт. Микулинці було віднайдено парафіяльний архів, що стосується життя Української Греко-Католицької Церкви до 1946 року — періоду, коли УГКЦ була заборонена радянською владою. Символічна архівна знахідка 2 копійки 1946 р. Ці документи є безцінним джерелом історії: у них збережено відомості про парафії, священників, громади та духовне життя Микулинецького деканату. Вони свідчать про тяглість віри, жертовність душпастирів і активну участь мирян у житті Церкви і навіть в часах жорстоких переслідувань. Цей архів дає сучасним поколінням можливість: краще пізнати власне коріння, зміцнити духовну ідентичність, вшанувати пам’ять попередників, зберегти та передати спадщину наступним поколінням. Сьогодні, коли Церква відроджується та розвивається, ці документи стають основою для поглиблення історичної пам’яті, наукових досліджень та духовного оновлення. Ми стоїмо на плечах гігантів віри — і маємо обов’язок їх пам’ятати. Документ написаний ...

Свідчення про підпільного священника із Микулинець о. Василя Станимира

Майбутній священик, сповідник віри та новомученик Василь Станимир народився 18 січня 1912 року в містечку Микулинці, нині Теребовлянського району, в родині дрібного торговця. Початкову освіту здобув у родинному місті, а по її завершенні продовжив навчання в Тернопільській гімназії. Згодом почав студіювати богослів’я у Львівській духовній семінарії св.Духа, яку закінчив 1935 року. Після висвячення на священика призначений завідателем (парохом) церкви Успення Пречистої Діви Марії в селі Прошова, тодішнього Тернопільського повіту. До цієї парафії входили також села Смолянка та Скоморохи. Свою душпастирську діяльність о.Василь проводив під час складних історичних подій не лише для Української Греко-Католицької Церкви та західноукраїнських земель, але й особисто для себе. І вересня 1939 року вибухнула Друга світова війна. Гітлерівські Німеччина почала війну проти Польщі, а перед її початком уклала договір із Радянським Союзом, за яким новоспечені союзники поділили Польщу між собою на зони о...