Сьогодні у четверту неділю Великого Посту ми освятили нові ризи. Щира подяка жертводавцю, за пожертвувані кошти на їх придбання. Хай Господь щедро Вам винагородить за любов до літургії та Божого храму! "Ісус Христос учора і сьогодні - той самий навіки". (Євр. 13, 7) /30.03.2025 р. Б. Храм Пресвятої Трійці смт. Микулинці/

Продовжуємо пригадувати, унаочнювати цікаві події із життя відродження нашої громади.  Дорогі, дякую Вам, що ділитися своїми фотографіями. Напишемо разом нашу історію! З нами Бог!

У шематизмі Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії УГКЦ, який був виданий в 2014 році на сторінці 326 читаємо: "У другій половині 1950-х-1980 роках парохом підпільної УГКЦ у смт. Микулинці були отці Євген Король, Василь Станимир, Іван Збаращук, які у себе вдома чи в помешканнях греко-католицьких віруючих здійснювали богослужіння, св. Таїнства, обряди". Похорон о. Івана Збаращука, який відбувався у співслужінні духовенства, а очолював його тоді ще отець-митрат Василій Семенюк, пізніше перший митрополит утвореної Тернопільсько-Зборівської Митрополії. Нагадаємо, що 22 грудня 2011 року в катедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці Тернополя під час Архиєрейської Літургії Предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав (Шевчук) проголосив створення Тернопільсько-Зборівської митрополії УГКЦ. (Читай більше за посиланням: https://uk.m.wikipedia.org/wiki/

Фотографії охоплюють період 80-тих і початку 90-тих років XX ст. Час переслідування УГКЦ і початки її відродження.  Світлини передала п. Анна Остапів пароху о. Івану Зозулі 20.03.2025 р. Б., смт. Микулинці. Про репресованого і підпільного греко-католицького священника о. Володимира Теленка, згадує Данилків Павло Йосипович, "це був дуже милий, чуйний і лагідний чоловік, він часто любив жартувати, проте як тільки починав готуватися до літургії, одівав Епітрахиль і Фелон - то він на обличчі навіть мінявся. Отець ставав дуже спокійним, мовчазним і зосередженим. Для нього вже не існувало нікого поряд, для нього з тої хвилини існував лишень Бог, і не було більше нікого. Я часто в такі хвилини вдивлявся в його лице, старався зрозуміти, що тоді відчуває він, про що думає. Тепер я вже розумію, що я хотів в нього навчитись любити Бога, як це вмів тільки він. Зараз я думаю, що о. Володимир вмів любити Бога якось по-особливому, якоюсь неземною любов'ю, і від цього він почувався дуже щасли...

Хресний життєвий шлях о. Василя Станимира. Свідчення дає о. Василь Іванів, ієромонах   ЗНІ. ©Церква Пресвятої Трійці УГКЦ смт. Микулинці. Парох о. декан Іван Зозуля. /17.03.2025 р. Б/ Відео Ярослав Стареправо. Дякуємо за поширення! ♡ #Микулинецький_деканат ​   #історія_церкви ​   #підпілля_УГКЦ ©Церква Пресвятої Трійці УГКЦ смт. Микулинці. Парох о. декан Іван Зозуля. /17.03.2025 р. Б/ Відео Ярослав Стареправо. Дякуємо за поширення! ♡ #Микулинецький_деканат ​  #історія_церкви ​  #підпілля_УГКЦ Бачити менше Леся Зозуля та інші 1 2,4 тис. Подобається Коментувати Поширити Коментарі Переглянути всі Коментарі Коментувати як Іван Зозуля Ви коментуєте від імені Іван Зозуля.